Свято Букварика 2013 
Вчитель
– Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі?
– Та ні, мабуть когось не вистачає…
– Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

ФОНОГРАМА «ШКО-ЛЯ-РІ!»
(Звучить пісня «Школярі» на мотив «Бу-ра-ти-но!»)

Вчитель.
– Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

1.Коли у школі щось-там хороводиться,
Ніщо без першоклашок не обходиться!

2. Нехай знімає фільми Голівуд,
     А перший клас давно вже тут як тут!

3.Про перший клас уже знімається кіно!
    І всі дівчата в нас немов Мерлін Монро!

4. А ось і ми! А ось і я!
     І перша вчителька така в нас молода!

5.На своє маленьке свято 
    Запросив вас перший клас! 
   Любі тата, любі мами, 
   Ми чекали дуже вас! 

6.Приходьте до нас в гості, шановні .

   Дізнайтесь, які ми тепер красномовні.

   Послухайте наше красиве читання.

   Погляньте на зошити наші охайні.

7. І разом потиснемо другові руку,

    Що нам допоміг подолати науку.

    А що то за друг? Не будем казати.

   Хто хоче побачить – милуйтеся святом.

8. Так, в нас свято!

    А яке ж? яке?

    В першім класі – урочистий

   День прощання з Букварем.

   Свято непросте у нас –
   Воно буває тільки раз.
   І сьогодні всі якраз
   Прийшли в гості у наш клас.

– Ми Букварика чекаєм…

– А його усе немає…

– Де ж так довго забарився?..

– Може, в лісі заблудився?..

Сорока:
Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!
Чи ви чули отаке:
Нині свято Букваря, іменинника ж нема!
Не прийшов до діток вчасно!
Може, трапилось нещастя?!

Заходять Лінь і Двійка

Ми ліниві до науки
І не вчилися ні дня.
Не беремо книжок в руки,
Не потрібні нам знання.

Букви й цифри беки, бяки,
З лінню дружимо щодня,
Щоб нас вчили, не потерпим,
Не потрібні нам знання. 

Краще йдіть до нас, малята,
Будем бавитись щодня.
Добре жити неумійкам,
Не потрібні нам знання.

Лінь. О, які маленькі, чепурні!
Двійка. І кого це ви усі
тут чекать  зібрались?
Вчитель. А ви хто такі?
Лінь (гладить дітей по голові, пригортає). 
Мене звуть просто — тітка Лінь.
А я хороша, я дітей жалію.
З дітьми я разом їм, охоче сплю.
Не треба зовсім діткам працювати!
Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!
Нікому не потрібні ті знання.
Двійка 

Я дуже гарна дівка.
Зовусь я просто — Двійка!
У ледарів завжди я
В щоденнику живу.
Ну навіщо ці уроки!
Їх так довго й нудно вчить!
Та у вас же від навчання
Голова уже болить!
Та покиньте ви читати,
І не треба вам писати.
Ніж Букварика чекати,
Краще йдіть ви погуляти! 

Вчитель.  Просим вас не заважайте,
святкувать нас відпускайте!
Лінь. Якщо правильну відповідь дасте, то ми вас відпустимо, а якщо ні – то станете нашими друзями. 

Кажіть «так» чи «ні». 
• Треба гарно вам читати? (Так!)
• Треба менших ображати? (Ні!)
• На перерві пострибати? (Так!)
• А всі парти пописати? (Ні!)
• Друга треба виручати? (Так!)
• А треба слухати матусю? (Так!)
• Тоді дратуйте хоч бабусю!
В школі вибийте шибки
І вчительці робіть все навпаки, 

Брудне взуття несіть у школу
І книги кидайте додолу.
Чи хочете друзями моїми стати? (Ні!)
То я ж вас краще за вчительку буду навчати! (Ні!) 

Двійка. Добре ви відповідали , друзями для нас не стали .

не залишимся у вас, тож бувайте,в добрий час!

(Звучить мелодія, заходить баба яга)
Баба Яга. Книгу я знайшла чарівну,
В господарстві так потрібну.
По ній буду чаклувати,
Доню магії навчати.
Шукає свою доньку Ягуську. 
Баба Яга. Де ж поділася Ягуська-
Моє капосне дівчисько?
Зараз мамця почаклує,
Вітерцем тебе придує.
Баба Яга чаклує, дмухає – з`являється Ягуська. 
Ягуська. Що це, матінко моя,
Невже чорна магія?
Якісь знаки та карлючки,
Мабуть, це Кощія штучки? А це що?
Баба Яга. Це літера «О».
Ягуська. О? Отрута? Не бери! Мерщій викинь! Поклади!
Баба Яга. Не турбуйся ти, Ягусько,
Заспокойся, угамуйся,
Справді, книга чари має,
Бо дітей читать навчає.
Будь- який малий школяр
Знає, книга ця – Буквар,
Ось і ти навчись читати,
Досить вже байдикувати
Шістсот років лише знаєш,
Що гуляєш та гасаєш. 

Ягуська. Я – читати? Ти жартуєш? 

Баба Яга. Ти мене погано чуєш?
Я тебе наздожену і за книгу усаджу!
Букви вчи, не йди нікуди.
А то гірше тобі буде.
Ось тобі секундомір,
Потім себе перевір.
А прийде Кощій, наш тато,
Будеш йому звітувати.
Я ж лечу в ліс на нараду
І даю тобі пораду:
Швидше справою займися,
Часу не марнуй, учися!
Баба Яга залишає залу, Ягуська бере буквар, сідає за стіл, підпирає голову руками, чує голос Букварика. 

Букварик. Я- Букварик чарівний,
Швидше ти мене відкрий.
Сам тобі допоможу:
Вмить читати я навчу!
Ти мене не ображай,
А люби і поважай.

Ягуська. Хочу, хочу, ну давай,
Мене вчити починай! 

Вчитель. Тож не будемо, діти,  відкладати,

Допоможемо Букварику  Ягусю навчати.

9. Букварику! Букварику!
    У цей святковий час
    Ми дуже тебе просимо:
   Приходь, приходь до нас!

Під музику заходить Букварик і обходить залу.
Букварик. Я- Букварик, вам відомий, дуже гарний, малюнковий,
Залюбки всіх вчу читати – нема часу спочивати.
Щиро зі всіма ділюся, не шкодую своїх знань,
Безліч хитрих і цікавих маю для малят завдань.

10. Любий наш Букварику!
      Наш найперший друже!
      Ми тебе порадувать
      Хочем дуже-дуже!

       Бо ти сьогодні – іменинник!

11. Ми іменинників вітаєм –
     Є в нас традиція така!
     Святковим тортом пригощаєм…
    Сюрпризів в нас завжди – гора!

12. Що ж ми для тебе зготували?
      Вже час дізнатися настав…
      В чарівнім місті побували,
      Куди ти шлях нам показав…

      Живуть там літери в словах…
      А кожне слово – звір чи птах…
      Травиця чи барвистий цвіт…
      Отож в похід! За нами вслід!

ФОНОГРАМА «ГЕЙ, ВИ, БУКВИ…»

Учні читають вірші про букви. 
1. Цю букву знають всі на світі,
В неї — почесне місце в алфавіті.
Весела, гарна, гомінка
І найскромніша — буква А. 

2. Подивись, прошу тебе:
Ключ в траві, як буква Б!
Тут веселик походив.
Ключ від азбуки згубив. 

3. Буква В така цікава:
Стовпчик тут і дітки справа.
Так в алфавіті живе
Всім потрібна буква В. 

4. Га-га-га та ге-ге-ге...
Це, напевно, буква Г?
Буква Г якраз така,
Наче шия в гусака. 

5. Буква Ґ з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
Щоб дзвінкіше чули мову,
Я прийшла в абетку знову. 

6. Буква Д — як в лісі дім.
Живуть птахи дружно в нім —
Дядечко дятел і його дітвора,
Дрізд з діточками своїми двома. 

7. Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини!
– Відгадайте! – всіх зове.
– Відгадали? Буква Е! 

8. Є нікуди не втікає,
Є про звірів ще не знає,
Тож лякатися не вміє,
Є завжди лише радіє,
Гляне звір на букву Є,
І забуде зло своє. 

9. Я жука тримаю в жмені,
Показати хочу Жені.
Жук у жмені:— Же-же-же...
Схожий він на букву Ж. 

10.Збоку, знизу і згори
Схожа З на цифру три.
Є три зуби в букви 3.
Ними все вона гризе. 

11.Дід брусочок третій клав
Для упору навскоси,
Так він хвіртку змайстрував.
Я ж дивлюся: буква и. 

12.Буква і, неначе свічка,
З ясним вогником вгорі.
А погасне — чорний ґнотик
Стане крапкою над і. 

13. Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам букву Ї!
Буква Ї така ж, як І,
Тільки крапок зверху дві.

14.Буква Й така ж, як и,
Наче рідні дві сестри.
Лише носить стрічку
Буква Й-сестричка. 

15.Вранці Півник в курнику
Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К вивчати.» 

16.Узяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки»усміхнувся:
Як журавлик, як орел,
Ця крилата буква Л. 

Виходять двоє першокласників беруться за руки
17. Взялись за руки ми і встали,
В ту ж мить на М подібні стали. 

18.– Чи це буква, чи драбина? –
Дивувалася дитина.
– Ну, якщо один щабель,
То, звичайно, буква Н. 

19. Буква «О» така-от кругла, 
Хто не бачив, подивись:
Наче сонце, наче бублик,
Мов обручик, - хоч котись!

20. Гарні хлопці-молодці
Закопали два стовпці.
Третій їм допомагав – 
Перекладину поклав.
Втіха нашій дітворі:
Буква «П» вже у дворі.

21.Тигреня весь день ричить,
Яку букву воно вчить?
Ну, звичайно, всім відомо, –
Буква Р для всіх знайома. 

22.Сіла мишка у куток,
З'їла бублика шматок.
Мишку налякав наш пес –
Залишилась буква С. 

23.Буква Т дощу боїться,
Хоч вона без цукру й солі.
Та не може обійтися
Цілий рік без парасолі. 

24.Якось ввечері на даху завивала буква У,
Бо невіглас-вітер більш не знає літер. 

25.Що це, що це за підскоки?
Це ж у кого руки в боки?
Буква Ф на довгій ніжці
Пострибала по доріжці. 

26.Плоскогубці розійшлися,
Розсміялись: Ха-ха-ха!
Ці веселі плоскогубці
Схожі з літерою X. 

27.Кінь промчить біля воріт,
Не догнати й соколу.
Цок-цок-цок — із-під копит
Буква Ц процокала. 

28.Буква Ч, немов стілець,
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою чотири
Буква схожа трішки.
29.Комиші шумлять: шу-шу...
Букву Ш я напишу.
Півсторінки напишу.
Пів — Тимошці залишу.
Три стовпці, внизу межа,
От і вийшла буква Ш. 

30.Буква Щ сказала Ш:
«Ти стрибаєш, як лоша.
Я на тебе дуже схожа,
Хоч стрибати так не можу...
А відгадка тут проста –
Я з хвостом, ти – без хвоста». 

31.Хто абетку з нас вивчав,
Різні букви зустрічав.
Кожна з них – від А до Я –
Промовля своє ім'я.
Лиш одна із них німа –
Здогадався, певно, всяк!
Зветься буква - м’який знак! 

32.Як зробити букву Ю,
Здогадавсь Іванко:
«Букву І до О приб'ю
На коротку планку». 

33.Буква Я крокує гордо.
На цім світі буква Я
Доповісти всім готова:
«А ви знаєте, хто я?
Ви не знаєте, хто я!
Я не тільки буква,
Я – буква, склад і слово!» 

1.Веселе місто «Алфавіт».
   В нім кожне слово – цілий світ.
  В нім кожна літера жива –
  Із них складаються слова. 

2.  Ось така наша родина,
   Подружились з нею нині!
   і Кожна літера оця
   Побажання висловля.
Діти беруть повітряні кульки на яких написані букви, промовляють побажання та дарують кульки батькам. 

А - активності творчої.
Б - безхмарності небесної.
В - віри розсудливої.
Г - глузду неміряного.
Д - достатку життєвого.
Є - єдності сімейної.
Ж - життя безкінечного.
З - здоров я безмежного.
І - імені чистого.
К - кохання взаємного..
Л - людяності щирої.
М - мрії здійсненої.
Н - наснаги професійної.
О - обрію барвистого.
П - посмішки чуйної.
Р - радості світлої.
С - спокою душевного.
Т - теплоти родинної.
У - успіху великого.
Х - хліба цілющого.
Ц - царини домашньої.
Ч - чарівності приємної.
Ш - широти духовної.
Щ - щастя невичерпного.
Ю - юності радісної.
Я - ясності майбутньої. 
3. Дивлюсь я в Букварик
   Та й думку гадаю:
   Я ж славний школярик,
  Чудово читаю.
  О,дякую,Боже,що розуму дав, -
  Всі тридцять три букви
   Я запам’ятав.
Букварик:
Тепер ви друзі – найщиріші!
Бо ваша сила – у словах…
Ви вмієте пісень співати,
Виразно віршики читати,
Навчились навіть танцювати,
Та головне – допомагати!
Прийміть й від мене подарунок –
Нехай він щастя вам несе!

МЕЛОДІЯ «КВІТКА»
Букварик дарує дітям велику квітку з 12-ма кольоровими пелюстками

Букварик:
Квітку цю чарівну я вам подарую.
З нею в клас із класу впевнено крокуйте.
Кожен рік бажання щирі загадайте
І мерщій від квітки пелюстку відривайте!
І як торкнеться пелюстка землі,
Реальними стануть бажання оті!

Діти:
– Дякуємо!
Діти відривають пелюстку і разом з глядачами промовляють чарівні слова:

Лети, лети, пелюсточко,
Всім щастя принеси,
Лишень торкнешся рідної
Ти матері-землі!

ФОНОГРАМА «ГЕЙ, ЧУЛИ, ЧУЛИ, ЧУЛИ…»
Діти виконують пісню «Гей, чули, чули, чули…» на мотив пісні «Із сиром пироги» і водять хоровод

4. Добрий Букварику,мудро книжко,
   Хочеться навіть поплакати трішки.
   Жаль розлучатися,хоч і треба.
  Ми не забудем ніколи про тебе.

5.Спасибі тобі за науку.
   За паличку першу і першу букву,
   За перше слово і першу казку
   За першої вчительки щиру ласку.

6. Рідний наш букварику,
    Ми тебе любили,
   Ми з тобою весело й радісно дружили.
   Та прийшла пора прощатись,
  Час з тобою розлучатись. 

11. Віднині будеш серед книг
     На місці першому стояти.
    Ти – найдорожчий від усіх,
   Бо навчив усіх читати. !

Букварик. Дякую за слово гарне,
Та сумуєте ви марно!
Вам дарую, первачки,
Ці чудові книжечки! 

Заходять учні у костюмах «Читанки» , «Рідної мови» та «Математика»

Читанка.

З вами познайомлюся охоче.

Кожен з вас читати мене схоче!

В мене є казки на різні теми,

Є байки, вірші, статті, легенди.

Стану другом кожному із вас.

Читанку полюбить перший клас!

Рідна мова.

Вчилися ви на письмі писати.

Тепер мову будете вивчати.

У моїй державі правил море,

Хто не вчить їх – в того сум і горе.

В нашій рідній українській мові

Золоте зернятко – кожне слово!

Вчіться мови рідної, малята,

Я ж вам буду в цьому помагати!

Математика.

Знайомі з математикою, друзі,

Але за вас радію нині дуже.

Адже в мене завдань, задач багато.

Щоб розв’язати, треба вміть читати.

Під силу вам тепер мої завдання.

Лиш прикладіть до математики старання.

Учень.

З вами ми подружимо

 І похвалу заслужимо.

Ви нам руку подавайте

 І  про все розповідайте!

Вчитель. Малята, ваші нові підручники подарують вам багато нових знань.


Буквар. Дякую вам за добрі слова. На згадку про свято я хочу вам подарувати пам’ятки. (Дарує дітям пам’ятки). 

Пам’ятка 
Юний друже!
Учись старанно, залюбки,
Читати полюби книжки,
Бо книжка так багато вміє:
Вона печаль твою розвіє,
В чарівний світ казок помчить,
І думати тебе навчить,
І мріяти, і співчувати,
І стільки може розказати!
Рости, як навесні трава,
І пам'ятай мої слова. 

ТВІЙ БУКВАРИК
Правила користування книгою 
1. Беріть книгу чистими руками.
2. Не згинайте книгу — від цього ви¬падають сторінки.
3. Не кладіть в книгу олівці та інші предмети, від цього вона рветься.
4. Не загинайте сторінки, користуй¬теся закладкою.
5. Не читайте книгу під час їжі.
6. Щоб книга слугувала вам тривалий час, обгорніть її. 

Букварик. Мені, Букварику, пора – чекає інша дітвора!

Всі діти разом: Ніколи не забудемо ми друга – Букваря.
І завжди вчитись будемо для щастя і добра! 

Діти виконують пісню «Прощавай, Букварику». 

Вчитель. Шановні батьки! Разом з вами діти вперше розкривали «Букварик», ви разом вчилися читати, писати, рахувати, міркувати. Раділи успіхам своїх дітей, підтримували їх, вчили долати нелегкі вершини науки і ніколи не відступати перед труднощами. Тож прийміть слова вдячності від них.
Діти. За вашу працю, ласку і любов
Ми дякуємо вам знов і знов.
Бажаємо вам радості багато –
І дякуємо, що прийшли на свято.
Діти (разом). За те, що раненько вставали,
За те, що до школи водили,
За те, що втоми ніколи не знали
Палке вам велике СПАСИБІ!
16 учень:
В мене дома є підмога.
Труднощів я не боюсь,
Бо зі мною допомога :
Мама і рідний мій татусь!

17 учень: 
От батьки в нас молодці!
Держать міцно нас в руці.
Просим вас не відпускати,
Щоб всю школу не злякати! 

18 учень : 
 Щиру ви подяку ,батьки,прийміть від нас.
Хай про перші наші кроки
І круті стежки.
Нагадають вам сьогодні веселі частівки.

1. Приготуйте фотоплівки
І зніміть на згадку нас.
Заспіваєм вам частівки
На прощання – перший клас.

 
2. Як були ми ще малими,
Всі казали : малюки!
А тепер не малюки –
Ми вже справжні козаки! 

3. Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі

Як віднині ми вже стали

славнозвісні школярі.

4. В перший клас ми всі ходили

На початку зі слізьми,

Та сьогодні ми вже стали

Всі дорослими дітьми.

5. З нами клопоту зазнали

 І  батьки  і  вчителі,

Поки букви ми вивчали

у нещаснім  букварі .

6. Всі навчилися писати,
    Ну , і я навчився теж.
   Кажуть вчителька і мати :
  «З ліхтарем не розбереш!» 

7. І навіщо нам потрібна

   Математика оця,

   Щоб так мучити щоденно

   Бідних діток без кінця.

8. Ми навчились рахувати
І письмово, і в умі.
Нам не треба калькулятор,
Калькулятор - ми самі .

9. Слава Богу, що залишим

Ми, нарешті, перший клас.

Хай скуштує цього хліба,

Ще хтось інший, вже без нас.

Учитель:

  І я вам шановні батьки, Спасибі хочу  сказати

І щирим вчительським теплом За ночі ті, що недоспали,

Коли задачі ви рішали, За правильність прикладів і вправ.

І за малюнки з малювання- Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок, Попереду ще десять років.

Отож, навчайтеся , батьки, І кожен день робіть уроки!

Хай сонце дарує ясне проміння, Земля – стиглий колос і щедрі плоди.

Воду – криниця, небо – зірниця, А діти – усмішку завжди.

Здоров»я вам міцного, Щастя   земного,

Добра щоденного, Настрою веселого,

Гумору здорового, Життя довгого вам, шановні батьки!

За вашу працю,ласку і любов « Спасибі»- кажемо вам знов і знов.

Учитель :

Любі діти, і ви прийміть –  Мої сердечні побажання.

Хай вам сонечко сміється

І наука хай дається.

Не привчайтесь у роботі

Відкладати все на потім.

Хай щастить вам, діти, всюди!

Хай ростуть з вас гарні люди!